 Народився 01.01.1978 року в селі Ганнопіль Славуцького району Хмельницької області. Півоборонець. Вихованець лубенської ДЮСШ (тренер - О.І.Сердюк). Виступав за команди: 1995/96 – юнацький склад «Сули» (Лубни), 1996-2000 - «Сула» (Лубни), 1998-2000 - «Сула» (Засулля), 2000-2003 - «Ніка» (Лубни), 2004-2006 - ФК «Драбів» (Драбів,Черкаська обл.), 2003-2011 - ФК «Лубни» (Лубни). Одночасно з 1999 року працює тренером в районній ДЮСШ «Колос». У 1999-2006 роках також тренував юнаків «Сули» («Фортуни») із Засулля. У 2007 році працював тренером юнаків ФК «Максимко» (Лубни), у 2008-2009 - з юнаками ФК «Лубни». З 2003 по 2011 рік провів за ФК «Лубни» 161матч (рекорд клубу), забив 10 м’ячів. Кращий футболіст Лубенщини 2008 і 2009 років за підсумками референдуму газети «Вісник» (Лубни). Капітан ФК «Лубни» з 2009 року. Володар Кубка Полтавської області в складі ФК «Лубни»: 2005/06, 2006/07 років. Срібний призер Полтавщини: 2005/06, 2011, бронзовий призер: 2006/07, 2007(осінь). Одружений, має сина. Зараз мешкає в с.Засулля Лубенського району.
Наша розмова з Андрієм Загоруйко відбулася восени, під час півфінального матчу ветеранського чемпіонату України «Райз-Максимко» (Лубни) - «Аврора»(Київ). Він ледве почав одужувати після важкої травми, якої зазнав під час важливої гри ФК «Лубни» у другому колі в Градизьку. Та довго без улюбленої гри Андрій залишатись не може, тому і завітав на цікавий футбольний матч.
- Андрію, як зараз себе почуваєш?
- Дякую, вже набагато краще. Але декілька днів тому ще користувався милицями. Приємно, що прес-служба клубу мене не забуває, хоча я вже давно не виступав за ФК «Лубни».
- Нагадай будь ласка відвідувачам нашого сайту, за яких умов ти отримав важку травму. Адже не усі і досі знають подробиці.
- Ця неприємна подія трапилася під час матчу другого кола у Градизьку, коли для нашого клубу багато що вирішувалося. На кону був розподіл призових місць. На той час за певних обставин ми ще зберігали шанси на чемпіонські нагороди. Гра проходила нервово, суддя декілька разів, як кажуть, випускав ситуацію з під контролю. Під час одного протистояння суперник наніс мені рокового удару. Вже за межами поля стало зрозуміло, що травма коліна дуже важка і лікування буде тривалим.
- Уболівальники із стажем звичайно пам’ятають, що свого часу твоє коліно вже страждало від важкої травми.
- Так, у сезоні 1998/99, ще виступаючи за лубенську «Сулу», я переніс чотири операції на правому коліні. Саме через це на довгий час залишався без великого футболу, підтримуючи форму у рідному Засуллі. Там мене у непросту годину підтримали друзі і знайомі. Організована за моєї безпосередньої участі засульська «Сула» неодноразово ставала переможцем та призером районних змагань. Поступово почав також тренувати талановиту місцеву молодь.
- Який цього разу лікарі тобі поставили діагноз і де проходила операція?
- Вирок лікарів був невтішний: захворювання Кеніга, необхідна була термінова операція. За порадою добрих знайомих дізнався, що потрібний курс лікування добре проводять у Балаклії, що на Харківщині. Після тривалого обстеження у тамтешньому медичному центрі підготувався до операції.
- У двох словах розкажи будь ласка про операцію і відновлюваний курс лікування.
- Операція була 29 вересня 2011 року і, на щастя, вона пройшла успішно. За що, користуючись нагодою, хочу передати теплі слова подяки хірургу Гнєдушкіну Юрію Миколайовичу. Але потрібен ще тривалий і недешевий курс відновлюваного лікування. Так лише один укол, який мені потрібен, коштує 3000 грн. А потрібно не менше двох таких уколів. Також мені лікарі призначили медичні препарати (таблетки). Відновлюваний курс повинен тривати пів року, а лише місячні витрати на це становлять близько 400 грн. Ось така поки що невесела арифметика…
- Розкажи, яку допомогу тобі надав клуб ФК «Лубни», хлопці з команди, може ще хтось?
- Отримав на лікування від керівництва команди (від мерії нашого міста) 900 грн. Але мені здається, що у моєму випадку цього замало. Але ж я вірою і правдою служив команді не один сезон, і коли зовсім не було фінансування, і коли воно було дуже обмеженим. Але в даному випадку гроші для мене були не головним. Бо я грав за команду свого рідного міста. Лише капітаном команди був з 2009 року. (Андрій Загоруйко провів за ФК «Лубни» ігор більше всіх – 161 матч станом на 1 січня 2012 – примітка автора). Так, приміром керівництво команди з Семенівки (Веселий Поділ), за яких я встиг зіграти лише у трьох матчах на район, надали мені допомогу у розмірі 1300 грн. Порівнюйте самі. Коментарі тут, як кажуть, зайві… Хлопці з нашої команди, звичайно, підтримували як могли, але у кожного свої справи, які теж потрібно вирішувати.
- Хто був поруч з тобою у цей нелегкий час, підтримував морально?
- Ну добре, що в мене є такі надійні друзі, такі як Паша Куций і Сергій Шевченко, які завжди підтримували у важку годину, допомагали чим могли. Вони постійно у курсі моїх справ, відвідують і не забувають.Також не дають впасти духом і завжди поруч рідні (жінка, син, батьки).
- Які останні успіхи у лікуванні?
- Нарешті 24 жовтня 2011 року відклав милиці, так що можна вважати, що йду на поправку. Продовжую тренувати дітей у місцевій ДЮСШ, без футболу себе навіть не уявляю… Діти у мене навчаються у трьох вікових групах: 1995/96, 2001/03, 2004/05 р.н. Також на мені ще і Засульська ДЮСШ. Користуюся кожною нагодою, щоб бути разом з друзями, з командою.
- Чи розраховуєш вже найближчим часом повернутись на поле як діючий гравець?
- Ну а як же! Загадувати зараз не буду, але хотілося б ще пограти у міцній команді в гарний футбол. Адже бутси на цвях мені ще вішати зарано. Сподіваюся, що в нашому місті ще таки буде гарний футбол.
- Із свого боку бажаємо тобі найшвидшого одужання, міцного здоров’я і великих успіхів в наступному футбольному сезоні 2012 року, який для усіх українських уболівальників стане особливим.
- Дуже дякую. Бажаю в наступному сезоні сайту ФК «Лубни» розвитку і нових цікавих матеріалів. Завжди відвідую його сторінки і цікавлюсь останніми новинами у лубенському футболі.
Сергій Кликовський, fclubny.com
|
