 Лише в останніх матчах зимової першості Кобеляцьокого району з міні-футболу вирішувалась доля переможців.
У п’ятницю відбувся довгоочікуваний матч, в якому зійшлися лідери першої групи чемпіонату району. На поле вийшли - багаторазовий чемпіон кобеляцький «Колос» та їх земляки «Буцики». Ця команда вже кілька років поспіль намагається перервати гегемонію «колосян». Але «Буцикам» постійно не вистачає якоїсь дещиці, щоб оформити довгоочікуване чемпіонство. Матч, як і очікували вболівальники, був наповнений боротьбою, інтригою та драматизмом. Вистачало в ньому і красивого футбольного дійства - стрімких проходів форвардів, самовідданої гри захисників і блискучих воротарських «сейвів». Атаки накочувались почергово то на одні, то на інші ворота. Все ж перший гольовий момент створили «колосяни». Це Роман Солошенко потужно пробив здалеку, а Олександр Колінько на якусь долю секунди не встиг на добивання. Після цього команди деякий час пограли «без воріт», а потім настав момент для Бажана. Олег стрімко пройшов з м’ячем пів поля, а потім швиденько пробив. М’яч вдарився в поперечину і опустився за лінію воріт. «Колос» повів 1:0. У першому таймі «Буцикам» відігратися так і не вдалося.
У другому таймі боротьби на полі стало ще більше. «Буцики» по-справжньому «завелися». І ось захисники «Колоса» починають дедалі частіше порушувати правила. І в кінці-кінців напрацьовують на шість командних фолів. А це означає, що після кожного порушення в їх ворота битимуть пенальті. Та, як виявилось, пенальті - це зовсім не вирок. У всякому випадку, воротар «Колоса» Сергій Варич без особливих проблем справився з ударами Євгена Волошка та Володимира Калюжного. Та все ж «Буцикам» вдалося зрівняти рахунок гри. Це зробив Євген Безуглий. А потім Женя отримав травму і зійшов з поля. Здавалось, все, без нього не «дотиснуть». А тут ще й Володимир Перебийніс примудрився влучити у штангу, перебуваючи вже перед порожніми воротами «Колоса». Та все ж «Буцики» того дня дуже хотіли виграти. І перемогу їм приніс удар Володимира Калюжного. Радості «Буциків» не було меж. Вже після гри вони навіть фотографувались, ніби чемпіони. А могли б вже бути ними без всяких «ніби». Якби ще восени не спробували «закидати шапками» футболістів Дрижиної Греблі.
…Наступного дня на майданчик вийшли команди, які грають у другій групі. У них, на відміну від «вищолігових» колег, перед останнім туром вже все було зрозуміло. Перше місце зайняла команда «Динамо» із Кобеляк, друге - Дашківка, третє - Чапаєво. У своїй останній грі чемпіони «динамівці» зустрічались із «Ветмедициною», гравці якої претендували на четверте місце. Вже через десять хвилин гри «Динамо» «горіло» з рахунком 0:2. Обидва голи за «Ветмедицину» забив Олег Грубий. Здавалось, ще трішки і «динамівці» зовсім «посипляться». Але потім вони зуміли мобілізуватись, і Володимир Панченко та Микола Живулько забили по два голи і вивели свою команду вперед. Причому Живулько свій другий м’яч забив ледве не з нульового кута. Потім Грубий, зробивши хет-трик, звів перевагу «Динамо» до мінімуму. Та на більше у «Ветмедицини» не вистачило часу.
Ігор Філоненко, «ЕХО з регіону» |
