 На матч обласної команди глядачі вже приходять із подушками і ковдрами. Цілком виправдано, адже в останньому матчі з «Елеватором» із Селещини лише періодичні свистки арбітра не дозволили уболівальникам заснути.
Цей матч був для «Стандарту» більш ніж просто важливим. І цілком міг пройти під лозунгом «Сьогодні або ніколи». Селещинський «Елеватор» був єдиною командою, яку новосанжарці у цьому сезоні змогли обіграти в рамках чемпіонату. Тому більшість уболівальників сподівалися, що вже у рідних стінах гравці «Стандарту» обов’язково візьмуть три очки. Інакше де їх ще брати? «Елеватор» перед грою ішов на передостанньому місці і випереджав новосанжарців на чотири очки. Лише перемога залишала «Стандарту» теоретичні шанси на залишення останньої сходинки.
Цієї неділі новосанжарська обласна команда чи не вперше за останній місяць зібрала більш-менш основний склад. Місце у воротах зайняв Євген Довгаль, який нарешті зняв мотобольний шолом і повернувся до футбольних воріт. У центрі захисту вийшла новосанжарська пара - Вадим Олешко та Віталій Гарець, місця на краях захисту зайняли Вадим Шовковий та Максим Калюжний. Традиційно насичений центр півзахисту склали Олександр Кириленко, Владислав Мокляк та Євген Нестеренко. Краї півзахисту закрили Павло Красноплахтич та Ігор Царенко. Єдиним форвардом цього разу був Владислав Олійник.
Хоча неділя видалася не надто холодною, на трибунах центрального новосанжарського стадіону зібралося дуже мало глядачів - усього близько ста чоловік. Напевно, погані результати команди зіграли тут не останню роль. Ті ж, хто прийшли, усіляко намагалися захиститися від застуди. Один із уболівальників приніс із дому теплу подушку, яку підмостив собі під м’яке місце, аби було зручніше сидіти. Інший прийшов на стадіон із ковдрою, у яку, напевно, планував загортатися від відру та холоду. Утім, інші уболівальники по-своєму трактували появу цих предметів:
- Подушка є, покривало тоже. Можна виспатися, пока «Стандарт» гратиме!
Дійсно, якби втомлений уболівальник заснув під час першого тайму, у нього було б дуже мало приводів для того, аби прокидатися. Господарі грали слабко: часто помилялися у простих передачах і створювали дуже небагато гостроти на чужій половині поля. На їх фоні футболісти гостей виглядали просто-таки «Барселоною»: багато грали низом у пас і впевнено тримали м’яч. Проте спереду і в «Елеватора» моментів не було.
У середині тайму сонне царство спробували розбудити Олійник та Кириленко. Владислав отримав пас від Олександра і подав до штрафної. На м’ячі першим був Кириленко, який пробив головою у дальній кут воріт. Проте воротар гостей зміг перевести м’яч на кутовий.
Гості відповіли хвилині на сороковій. Форвард суперників випередив Євгена Довгаля і проштовхнув м’яч у сторону порожніх воріт.
- Го-о-о-л! - закричав один із захисників «Елеватора» і радісно скинув над головою руки. Та м’яч, на щастя господарів, прокотився повз стійку і рахунок залишився невідкритим.
На останній хвилині першого тайму «Стандарт» зобов’язаний був забивати. Павло Красноплахтич уперше добре подав з лівого флангу. Владислав Олійник у штрафній випередив двох захисників і пробив у дальній кут. М’яч пролетів у десяти сантиметрах від стійки, але з зовнішнього боку.
У другому таймі гра не пожвавилася. Незважаючи навіть на чотири заміни у складі «Стандарту». Ні Артур Корнійчук, ні Дмитро Киричок, ні Вадим Хорошевський, ні сам Віталій Баранович серйозно гру не пожвавили. Найгостріший момент біля чужих воріт виник скоріше випадково. Воротар суперників у паніці виносив м’яч і влучив ним у Владислава Олійника. Круглий міг відскочити у ворота, але викотився лише за лицьову. А от рамку «Стандарту» захистили тільки удача та Євген Довгаль. Спочатку після виконання штрафного 99-ий номер гостей влучив у поперечину, а потім, після іншого удару, Євген на льоту зловив м’яч «намертво», чим заслужив оплески глядачів. Це був чи не єдиний момент у матчі, коли уболівальники прокинулися від напівсну.
Сонна і нецікава гра закінчилася передбачувано - 0:0. «Стандарт» замість очікуваних трьох очок взяв лише одне. І якщо не трапиться диво, команда так і не підніметься з останнього місця. Закономірне закінчення ніякого сезону. Цікавить лише одне: а що далі? Нижче опуститися вже нікуди. Що потім? Програш усіх матчів у сезоні? Чи взагалі зникнення обласної команди за непотрібністю? Хтось має розбудити «Стандарт» і повернути йому колись горде ім’я. Тільки хто? Чи потрібен він взагалі кому-небудь?
Володимир Паршевлюк, http://exo.in.ua |
