 Чемпіонат Лубенського району по футболу. ХІХ тур.
«Сула» (Засулля)-«Зеніт» (Калайдинці) 3:2 (2:0).
Голи: Ткачук (10), Нестеренко (34), Ігнатенко (88-авт.) – Гайдук (55, 69).
Вилучення: Ю. Мисник («Зеніт»).
Завершилася першість Лубенщини по футболу сезону 2014 року. Прикрасою змагання став черговий поєдинок непримиримих суперників – «Сули» (Засулля) та «Зеніта» (Калайдинці), який відбувся 9 листопада.
Поєдинок не мав турнірного значення, адже за чотири тури до закінчення першості зенітівці достроково, втретє поспіль, забезпечили собі золоті медалі районних змагань здобувши 23 перемоги в 23-х зустрічах! Тим не менше зустрічі подібного рівня завжди чекають вболівальники Лубенщини, і провідні команди змагань не могли їх розчарувати, забезпечивши їм цікаве футбольне дійство в якому було все: запекла боротьба, вилучення, голи в більшості, інтрига протистояння срібного призера та чемпіона, яскраві комбінації, неймовірні голи, та фінальна розв’язка для когось цілком прогнозована, для інших неочікувана.
Та про все по порядку.
З різних причин, переважно об’єктивних, «Зеніт» (Калайдинці) не зміг виставити на гру максимально-бойовий склад (були відсутніми наприклад такі гравці як Євген Четверіков (основний голкіпер), Андрій Голубенко (ключовий центральний захисник), Олександр Гриценко (фланговий півзахист/захисник – напевне відкриття першості в складі «Зеніта» серед молодих виконавців), Євген Коваленко (запасний нападник, в активі якого щонайменше 6 голів при не великій кількості зіграних зустрічей та проведеного на полі часу), Дмитро Нечипоренко (фланговий півзахисник), та інші гравці, які втім не грають настільки важливу роль в побудові гри команди «Зеніт» (Калайдинці), як гравці перераховані вище.
Нажаль ця проблема є характерною для нашої першості, коли наприкінці змагань навіть бувають випадки, що команди виходять на гру в неповному складі (як от наприклад останні гри команди «Скіф» (Войниха) а також зустріч нещодавня зустріч «Зеніт»-«Орбіта»). Як і в першому колі змагань калайдинчани використали лише однуу заміну. Навіть граючи в меншості, адже більше не було гравців готових зіграти в даній зустрічі…А Олександр Михайленко (атакувальний півзахисник/нападник) зміг приїхати лише на другий тайм гри.
Втім, навіть, в дещо ослабленому складі «Зеніт» виглядав достойно, адже крім зіграних корінних калайдинчан в грі приймали участь і запрошені виконавці, чиї імена добре відомі багатьом шанувальникам гри мільйонів на Полтавщині. Це Гайдук Сергій, Кірпіченко Роман та Даценко Максим.
Початок зустрічі, як втім і перший тайм поєдинку залишився за номінальними господарями – командою граючого тренера Андрія Загоруйка засульською «Cулою»: на 10-й хвилині півзахисник Сергій Ткачук відкрив рахунок. На 15-й хвилині арбітр зустрічі прийняв рішення про вилучення флангового захисника калайдинчан Юрія Мисника, який зупиняючи гравця засульчан порушив правила! Думки гравців та вболівальників щодо вилучення розділилися: безумовно порушення мало місце, але чи не доцільніше було показати жовту, а не червону картку за не грубий фол в захисті? В більшості господарі збільшили тиск на захист гостей та ефективно використали кількісну перевагу: на 34-й хвилині Владислав Нестеренко реалізував вихід віч на віч з ветераном калайдинчан Андрієм Онищенком (що в цій зустрічі замінив у рамці воріт травмованого Євгена Четверікова) зробивши вагому заявку на перемогу в завершальній грі змагань.
В меншості калайдинчани в першому таймі (на відміну від тайму другого) не мали, стовідсоткових гольових можливостей, тож взяття воріт «Сули» сталося лише по перерві.
Окремої відзнаки заслуговує гра одного з лідерів «Сули» (Засулля) Павла Куцого. Він помітно виділявся на фоні інших футболістів рівнем виконавчої майстерності. Тож господарі намагалися знаходити передачами насамперед свого лідера, що в парі з капітаном Андрієм Загоруйко будував атакувальні дії засульчан.
Отже перший тайм цілком заслужено залишився за господарями поля «Сулою». Команда в більшості й має комфортну перевагу в рахунку. Напевне частині глядачів зустрічі здалося, що доля зустрічі вирішена. Та це було не так! Спільними зусиллями калайдинчани вишукували можливості в контратаках, та врешті змогли переломити хід зустрічі.
Реальних моментов в другому таймі у самого Кірпіченка Романа було три-чотири. Мали їх і інші гравці. Переломити хід зустрічі вдалося одному з півзахисників калайдинчан, ветерану Сергію Гайдуку, що відзначився просто шедевральним голом! Йому вдалося виконати «сухий лист»! Тобто відзначитися прямим ударом з кутового в стилі видатного радянського та українського футболіста та тренера Валерія Васильовича Лобановського! (Лобановський прославився вмінням надзвичайно точно подавати підкручені м'ячі з кутових та штрафних ударів (так званий «сухий лист») - часто після різаних передач Лобановського м'яч влітав у ворота безпосередньо з кутового.)
Після удару з кутового, на 55-й хвилині, закручений м’яч оминувши воротаря та гравців засульчан влучає у дальню штангу (в районі «дев’ятки»!) та від неї в сітку воріт!!!
Невдовзі (приблизно на 69-й хвилині) досвідчений Гайдук Сергій, спіймавший свою гру, вдруге зумів засмутити воротаря засульчан. Атака калайдинчан змістилася на фланг (неподалік кутового прапорця). З такої не самої вдалої позиції півзахисник «Зеніта» (Калайдинці) зважився на дальній удар. І знову влучно! М’яч, зачепивши дальню штангу, залітає у ворота «Сули» – рахунок рівний! Відтак, навіть, граючи майже всю зустріч у меншості, калайдинчани змогли зрівняти рахунок та навіть мали деякі шанси на перемогу, щоправда, переважно розраховуючи на контратаки (зважаючи на гру в десятьох – вимушена тактика, втім не виключено, що і в рівних складах тактика була б подібна).
Доволі якісну гру провів Даценко Максим. Цікаво, що в другому таймі, Максим «перекрив кисень» Андрію Загоруйка, тож капітана «Сули» не видно було, пасувався він тільки на своїй половині.
В останні хвилини, обидві команди мали спроби забити гол, та атакувальним гравцям забракло точності та напевне трохи везіння. За рахунку 2:2, на 87-й хвилині реальну можливість забити гол мав вийшовший на заміну Олександр Михайленко. Нападник перекидав воротаря «Сули» ударом з-за меж штрафного майданчика, та в останній момент голкіпер все ж зміг дотягнутися до м’яча. Після цього господарі провели дві атаки. Перша не несла особливої небезпеки, а друга завершилася автоголом крайнього захисника «Зеніта» після навісу з флангу… М’яч зрізався та залетів у кут воріт. Варто зазначити, що особливих передумов для голу в такій ситуації не було, адже на відстані щонайменше 5-6 метрів від захисника не було жодного атакувального гравця господарів поля.
Залишалося грати кілька хвилин, і шанс точно пробити мав Роман Кірпіченко, та удар був виконаний поспішно і повз ворота. Господарі втримали перевагу, і змогли перемогти в калайдинчан у грі першості району вперше за щонайменше 3 роки (адже в минулому сезоні та до цього дня в нинішньому, калайдинчани не програвали жодній команді, перемагаючи практично в кожній зустрічі), в грі, що могла закінчитися будь-яким чином зважаючи на перепитії поєдинку.
Цікаво, що незважаючи на поразку 2:3 «Зеніт» випередив команду «Сула» не лише за набраними очками (на цілих 11 набраних очок!), а й мінімально за особистими зустрічами (1:0 вдома, та 2:3 на виїзді – тобто перевага за рахунок так званого «гостьового» голу, хоча й грали команди обидві зустрічі в Лубнах на стадіоні Центральний).
Чомусь мені здається, що ця поразка, яка на думку багатьох була, як то кажуть, не по грі, піде на користь команді «Зеніт». Цілком ймовірно що засульчани просто більше хотіли перемогти, щоб хоча б частково відігратися за попередні невдачі в районній першості, а у гостей з Калайдинець мотивації дещо не вистачило. Та чи варто списувати на якусь логіку автогол на останніх хвилинах? Кожна позиція заслуговує на увагу та на повагу. Як би там не було, хочеться подякувати обом командам за цікаву і непересічну зустріч! Хотілося, щоб у майбутньому поєдинки такого рівня відбувалися частіше, адже це піде на користь всім командам і має призвести до підвищення рівня змагань.
http://vk.com/zenitkalaiduntsi
|
