Але лише час і гра покажуть чи витримають ці команди тягар лідерства до кінця чемпіонату з міні-футболу. Уже перші зіграні тури цьогорічної першості товариства «Колос» з міні-футболу продемонстрували, що в боротьбу за чемпіонство, особливо в першій групі, можуть підключитися кілька команд. Уболівальники, а, можливо, й самі футболісти, звикли до того, що зимові змагання з міні-футболу проходять за усталеним роками сценарієм: чемпіоном незмінно стає кобеляцький «Колос», гідну конкуренцію якому складають одна-дві команди. Спершу це були «Маленькі сови», потім звання «вічно других» перейшло до «Буциків». Та, схоже, що в чемпіонаті 2012-13 років боротьба за перше місце стане більш запеклою і в неї включаться й інші команди, навіть дебютанти. А ось колишні фаворити, зокрема «Маленькі сови», поступово втрачають позиції. Найбільш яскравим підтвердженням цієї тези став матч між старожилами першої групи «совами» і «Динамо», яке тільки-но пробилось до ліги найсильніших. Перші хвилини цього матчу пройшли у рівній боротьбі. Шанси вразити ворота суперників мали футболісти обох команд. Та дехто з глядачів біля поля прогнозував: «Надовго «Сов» не вистачить. На жаль, так і сталося. На п’ятій-десятій хвилині матчу почала вимальовуватись явна перевага «Динамо». Відкрив рахунок динамівець Михайло Шарівський. Він у напівшпагаті не лише дотягнувся до м’яча, якого перед тим відбив воротар, а й зумів переправити кулю в сітку. 1:0 - на корись «Динамо». Далі у першому таймі забивали лише динамівці. На перерву команди пішли з рахунком 4:2 на користь новачків ліги. І в другому таймі рівна боротьба точилась не довше п’яти хвилин. Далі динамівці бігли і пасували, як і раніше, швидко, а «сови» просто не встигали за більш молодими суперниками. У кінці-кінців «Динамо» перемогло з розгромним рахунком 9:1.
Футболісти вважають майданчик у Біликах травмонебезпечним
Ще однією особливістю цьогорічного чемпіонату є той факт, що ігри проводяться на двох майданчиках зі штучним покриттям. Один із них розташований у Кобеляках, другий - у Біликах. Білицький майданчик ввели в експлуатацію цієї осені. Футболісти відзначають високу якість покриття, водночас зауважуючи про явну небезпеку, яку несуть ігри на білицькому полі. Справа в тому, що прямо поряд зі штучним газоном будівельники спорудили бетонний бордюр. Його функціональне призначення залишається таємницею, а ось загрозу здоров’ю спортсменів цей тротуар, поряд із спортивною ареною несе явну. Уже кілька футболістів у боротьбі, вилітаючи за межі поля, травмували ноги об бордюр. Поки що до дуже серйозних пошкоджень справа не дійшла. У матчі білицького «Сокола» і кобеляцького «Колоса», на щастя, ніхто не травмувався. А сама гра вдалася. У матчі було багато боротьби, гострих моментів. А інтрига продовжувалася до останніх секунд. Якщо «Колос» у цьому році грає без Олега Бажана, то «Сокіл» втратив свого незмінного лідера і капітана Івана Редчиця. Іван був змушений виїхати на роботу за межі району. Команди почали поєдинок дуже обережно. Та в середині матчу вимальовувалась незначна ігрова перевага «Сокола». Щоправда, впадало в очі, що біличани чомусь «соромляться» бити по воротах «Колоса». Вони атакували, комбінували, а ініціативу завершити зусилля команди брав на себе лише Євген Жмудь. Женя й забив два голи «Колосу». Але колосяни зуміли відповісти трьома. Останній, вирішальний, забив їх захисник Євген Волочай за тридцять секунд до фінального свистка. До речі, до результативної контратаки «Колоса» призвела «обрізка» саме Жмудя. Біличани надто хотіли виграти і пішли в атаку, дещо забувши про оборону. От «Колос» і піймав їх на цьому, вирвавши важку перемогу.
Легенький «Центнер»
Між тим, у лідери в першій групі вирвався не «Колос», не «Буцики», а шенгурівський «Лан». У перших двох турах шенгуряни буквально познущались із противників, відвантаживши їм по 9 голів. Безумовно, це не означає, що «Лан» залишиться лідером до кінця турніру. Адже попереду в команди матчі з іншими претендентами на чемпіонство. У другій лізі лідерство захопила команда з Рибалок «Юність». Своєю грою вони задекларували готовність поборотись за підвищення у класі. Та у «Юності» також попереду чимало важких матчів. Зокрема, із кобеляцьким «Центнером». У звітному турі кобелячани грали з кіровськими футболістами. Перед початком гри глядачі жартували: «А казали там всі по центнеру важать. Хіба що вдвох». Дійсно, основні форварди «Центнеру» Ярослав Міщенко та Ігор Ніколаєнко явно не претендують на звання важковиків. Але в міні-футболі солідні габарити не є обов’язковою умовою успіху. От і в грі з Кіровим легкі і технічні Ярослав та Ігор раз-по-раз «розривали» оборону суперників. Забивши по голу, вони вивели свою команду вперед - 2:0. А потім стався епізод, про який ще довго говорили футболісти і глядачі. Кіровчанин Олександр Фещенко пробив з штрафного. М’яч, зачепивши одного з гравців, влучив у сітку. А ось із якого боку воріт? Більшість глядачів і футболісти центнера вважали, що з зовнішнього. Та судді вирішили, що м’яч залетів саме у ворота. Але навіть цей спірний момент не вніс перелому у гру. «Центнер» і далі атакував, а їх захисник Олександр Андрущенко, забивши третій гол, остаточно закріпив перевагу своєї команди.
