 Футбол або «гру мільйонів» ми любимо за його видовищність та його непередбачуваність. У футболі можна спостерігати все: стрімкі атаки і голи-красені, бездоганне суддівство і якісні голеві передачі, нервування тренерів і помилки арбітрів, чудовий дриблінг і офсайди, фінальний свисток і травми гравців, футбольні прикмети і добра гра голкіперів, злети і падіння, командну гру і надійний захист, «класних» форвардів і сучасні стадіони, палких прихильників команди і псевдо-фанів. Цей список позитивних і негативних термінів, пов’язаних з футболом, можна продовжувати і продовжувати. Тому ми і любимо його величність ФУТБОЛ!
А де ще можна майже безкоштовно на свіжому повітрі випити пляшку пива, спостерігаючи при цьому улюблений командний вид спорту і вболіваючи за рідну команду?! Особливо це стосується сільського футболу, де сьогодні, начебто, прагнуть зробити все для його розвитку. Але все тримається, в основному, на ентузіастах цієї справи, на справжніх любителях футболу. Таких, як Сергій Симоненко у Гребінці, Віктор Мусієнко у Червонозаводському, Анатолій Гришанович в Лубнах, Анатолій Шарлай у Шишаках, Володимир Яблунівський у Лохвиці, Валерій Чорноус у Глобиному, Віктор Патюк у Селещині, Микола Семука у Рокиті, Сергій Плетіть у Пирятині, Анатолій Михайленко у Калайдинцях та багато інших.
Все вищезгадане стосується футбольного господарства на Полтавщині. В деяких районах області за відсутністю коштів взагалі немає команд, що беруть участь у цьогорічному обласному чемпіонаті. Це Семенівський, Оржицький, Чорнухинський, Полтавський та інші. Ледве «тримається на ногах» єдиний представник Гребінківщини і славна у минулому команда «Локомотив». Перестав існувати і ФК «Пирятин», який грав навіть, у колишній третій лізі майстрів України. Добре, що знайшлись ентузіасти і любителі футболу, які створили команду «Фортуна» (Кейбалівка). І тепер у футбольному Пирятині чимало уболівальників приходять на матчі цієї команди на реконструйований стадіон «Ювілейний» щоб просто відпочити та підтримати гравців-пирятинців.
Є і такі райони, де у першості області чи розіграші кубку беруть участь відразу по дві-три команди. Наприклад: Машівський район. У чемпіонаті Полтавщини за нагороди ведуть боротьбу відоме на Україну «Нове Життя» з Андріївки (вища ліга), «Нива» (Кошманівка) і «Елеватор» (Селещина) – перша ліга. Одні команди «не бідні», а інші потребують кращого фінансування...
За 5 кілометрів від райцентру Машівка розташувалося велике футбольне село Селещина, в якому мешкають біля чотирьох тисяч селян. На оновлений стадіон силами місцевих уболівальників приходять відпочити чимало односельців, а ще й приїжджають з інших сіл району підтримати команду «Елеватор», який, як кажуть, «не пасе задніх» у групі «Б» першолігового чемпіонату області. Тут все тримається на великому ентузіазмі і любові до футболу групи односельців, яку очолює Віктор Миколайович Патюк. На останньому матчі, в якому «Елеватор» у кубковому протистоянні переміг ФК «Миргород», численні уболівальники вирішили поставити трьохлітрову банку у місцевому магазині і туди збирати кошти на проведення наступного поєдинку. Вже найближчої середи (26 червня) селещинці вдома приймають команду «Прогрейн» (Глобине) у наступному кубковому двобої, а гроші для оплати роботу бригади арбітрів відсутні…
Ось так у Селещині її мешканці люблять футбол. І таких сіл зі справжніми уболівальниками чимало на футбольній Полтавщині. Прикро лише, що «гра мільйонів» сьогодні ледве виживає за відсутністю належного фінансування.
Юрій Климченко
|
