 Чемпіонат Лубенського району по футболу. VІІІ тур.
«Сула» (Засулля)-«Зеніт» (Калайдинці) 0:1 (0:1).
Гол: Ю. Голубенко.
Судді: Павлюченко А., Парасіч І., Бортнік С.
Передмова
Зустріч срібного призера минулорічної першості «Сули» (Засулля) та чемпіона й абсолютного лідера змагань «Зеніта» з Калайдинець обіцяла цікавий поєдинок. Зважаючи на дощ, що посилювався, підтримати господарів прийшли значно менше вболівальників, ніж зазвичай. Не виключено, що на кількість уболівальників «Сули» вплинули і не максимальні результати команди цього сезону. Адже, попри перемогу в кубку Лубенського району (другий рік поспіль) в основному турнірі, першості Лубенського району, засульчани в семи зустрічах одержали п’ять перемог, але і зазнали двох мінімальних поразок, тоді як «Зеніт» продовжував йти без втрат . Щоб зробити лідерство беззаперечним, калайдинчанам потрібно було перемагати в гостях, і це вдалося зробити (навіть не зважаючи на те, що декілька основних та універсальних гравців команди (Дмитро Бортнік, Максим Даценко, Юрій Мисник (травма), Руслан Огарь (травма), Владислав Мисник, Володимир Соколовський (через ранній початок гри)) не змогли зіграти в цій зустрічі. Калайдинчани довели що є самобутнім колективом, де навіть втрата декількох гравців обійми основного складу не є непоправною.
Гра і вирішальний гол
Переможним став гол, забитий близько 20 хвилини зустрічі. Комбінацію розпочав досвідчений центральний півзахисник Сергій Гайдук, що знайшов пасом ліворуч Олександра Михайленка. Плеймейкер «Зеніта» вірно оцінив ситуацію на полі та віддав розрізну передачу на хід лівому півзахиснику Юрію Голубенку, що якраз розпочав прискорюватися та відкривався, щоб отримати передачу. Воротар «Сули» розуміючи, що центральний оборонець та правий захисник в даному епізоді виявилися в ролі статистів, спробував зіграти на випередження та встигнути до м’яча швидше зенітівця, чи принаймні максимально, наскільки це було можливо, закрити собою ворота. І це голкіперу господарів майже вдалося. Але тільки майже , адже кращий бомбардир минулого чемпіонату в складі калайдинчан (16 голів) не знітився, і, зігравши на випередження ногою, завдав разючого удару по м’ячу над лівим плечем голкіпера господарів! М’яч в сітці! Калайдинчани прогнозовано виходять вперед у зустрічі.
Після пропущеного голу засульчани активізувалися та намагалися знайти шпаринку в захисті калайдинчан. Гості грали переважно другим номером, сподіваючись надійно відіграти біля своїх воріт та по можливості використати шанси в контратаці. При цьому калайдинчани на практиці випробували ігрову схему з лише трьома захисниками. Захист гостей відіграв дуже старанно і достатньо надійно, чому сприяла максимальна самовіддача та взаємна під страховка партнерів по команді.
Найбільш небезпечний момент у господарів виник після удару капітана «Сули» Павла Куцого. Гравець, знаходячись праворуч воріт, метрів з 27-ми завдав прицільного удару в лівий верхній кут воріт (практично в «дев’ятку»). Голкіпер калайдинчан Євгеній Четверіков в черговому поєдинку продемонстрував свій високий клас, перевівши м’яч з під поперечки на кутовий.
Відразу по перерві гравці «Сули» двічі поспіль грубо порушили правила. Після цього засульчани перевели гру на сторону гостей.
Суддівство та грубість на полі
Змушений констатувати, що головний арбітр зустрічі Павлюченко не впорався з своєю місією…Ні, мова не про те, що нас засуджували. Дійсно, частина рішень рефері була, скажімо так, «спірною», але вони не стали визначальними в матчі. Суддя «дозволяв» занадто багато грубості на полі… Ще до поєдинку було зрозуміло, що в дербі буде багато боротьби, адже для обох команд це була найважливіша гра в районній першості, а також центральна гра першого кола.
Тож мається на увазі, що арбітр не зупиняв на полі грубість та неспортивну поведінку, що різко підвищувало ризик отримання травм провідними (в складі обох команд) футболістами Лубенщини… А коли в другій половині зустрічі навіть саме її продовження виявилося під загрозою, то все ж суддя спробував трішки заспокоїти гравців. Та градус протистояння вже був настільки високий, що це вдалося лише частково…Крім того, деякі рішення Павлюченка є в певній мірі дивними.
Лишень за перший тайм суддя мав усі підстави відправити на достроковий відпочинок двох гравців господарів поля (Бойка та Романенка) і ще одного (Нестеренка) просто зобов’язаний був вилучати за грубість, неспортивну поведінку, постійні погрози на адресу як гравців, так і вболівальників «Зеніта» у таймі другому. Зокрема, найжорсткіше в першому таймі діяв центральний півзахисник засульчани Бойко. Принаймні в чотирьох епізодах гравець міг і мав отримувати картки за почергові порушення правил на Сергію Гайдуку та Олександру Михайленку. В одному з цих епізодів напрошувалася навіть не жовта, а пряма червона картка за стрибок засульчанина двома ногами в голіностоп одному з найбільш креативних гравців «Зеніта» Олександру Михайленку. Про гру в м’яч в цьому епізоді не було й мови…Головний арбітр знаходився поруч, та прийняв дивне рішення: картки Бойку показано не було, натомість призначений штрафний удар на користь «Сули»! Переборюючи біль, неприємно вражений таким рішенням судді зенітівець висловив незгоду, адже він правила не порушував. Свій попередній вердикт Павлюченко залишив без змін, втім ще вирішив виписати “гірчичника” гравцю «Зеніта», так би мовити, за розмови.
Пройшло кілька хвилин і Бойко знову грубо порушив правила. Цього разу на Сергію Гайдуку. За словами гравця, після того, як суддя знову не дав картку порушнику правил, він запитав у нього, скільки ж Бойко буде порушувати правила гри безкарно? На що була отримана відповідь, що мовляв, це перше його порушення…
Ще в першому таймі напрошувалися дві жовті картки засульчанина Роману Романенку. Та арбітр обмежився лише одною. По перерві гравець кілька разів порушував правила, зокрема і доволі грубо. Врешті, напевно щоб остаточно не вбити інтригу щодо результату зустрічі, головний суддя лише усно попередив гравця. І в даному випадку це спрацювало, гравець став грати обережніше, та залишався настирним біля чужих воріт.
Неприємне враження залишилося від дій гравця «Сули» Нестеренка…Гравець, за словами зенітівців, вийшов на поле з металевим ланцюжком на шиї, що забороняється. На справедливе зауваження / протест гравця «Зеніта» суддя відповів, що засульчанин завжди так грає (не знімаючи прикрасу)…
По перерві Нестеренко вийшов на майданчик занадто заведеним. Було помітно, що він бажає допомогти своїй команді відігратися, та його дії занадто часто були поза межами правил…Використовуючи перевагу в антропометричних даних гравець двічі вигравав другий поверх після навісів Романенка, та замість ударів по воротам Євгенія Четверікова, в гравця виходило лише повертати м’яч до бокової лінії. Засульчанин кілька разів діяв небезпечно, що врешті змусило лояльного до господарів у цій зустрічі Павлюченка показати гравцю жовту картку. Крім того, «відзначився» Нестеренко і частими словесними провокаціями на адресу принаймні кількох гравців гостей, образами всієї команди, неодноразовими погрозами фізичної розправи над різними гравцями «Зеніта», агресивне розмахування руками в напрямку калайдинчан, які його не чіпали…
Прикро, що на центральній зустрічі чемпіонату був відсутній голова районної організації «Колос» Ігор Юшко. Цікаво, як би було оцінено суддівство, та чи були б прийняті відповідні рішення щодо Нестеренка, який явно вів себе неспортивно , та, на мою думку, заслуговував не лише на червону картку, а й на дискваліфікацію! Дані провокації всерйоз поставили під загрозу подальше проведення зустрічі, адже найціннішим для тренера команди має бути здоров’я гравців! Та все ж калайдинчани мужньо залишилися на полі, грали достойно (переважно в рамках правил), й зуміли втримати переможний рахунок.
Статистика зустрічі
До забитого Юрієм Голубенком голу гра була доволі рівною. Коли ж калайдинчани стали вести в рахунку, то вже більше дбали про захист власних воріт. За більшістю статистичних показників господарі були відчутно попереду. Зокрема було виконано близько 15-20 кутових! І саме під час стандартів переважно виникала гострота поруч з володіннями голкіпера «Зеніта» Четверікова. Та реальна небезпека була лишень кілька разів. Господарям поля не вдалося ефективно використати явну перевагу в зрості та відзначитися з другого поверху. Перевага у володінні м’ячем також була за засульчанами, що особливо проявилося наприкінці поєдинку. Втім, особливої гостроти це майже не приносило, адже на підступах до своєї штрафної калайдинчани грали максимально надійно та компактно. Та як би надійно не відіграв захист калайдинчан кілька разів виникали небезпечні ситуації, наприклад коли подавалися кутові, і м'яч застрявав у ногах гравців. Сумбур в діях більше заважав засульчанам, які намагалися проштовхнути сферу в сітку, а не розіграти до певного. Не вистачало в діях як останнього пасу, так і ефективного центрального нападника, який міг би якщо не сам вирішити долю моменту, то принаймі «зачепитися» за м'яч, прикрити його корпусом чи зручно скинути м'яч партнеру. Заміни освіжили гру команди, та все ж цього виявилося недостатньо щоб зрівняти рахунок в зустрічі. Та якби гравцям «Сули» таки вдалося відзначитися в другому таймі, то напевно цей гол був би по своєму логічним завершенням масованих атак і докладених зусиль срібних призерів минулорічної першості району.
В той же час, калайдинчани в другому таймі створили кілька напів-моментів в контратаках (хоча наприкінці зустрічі чемпіони району змушені були грати не в притаманному для себе стилі, часом просто вибиваючи м’яч вперед намагаючись знайти пасом нападника Олега Ротая, або Олександра Михайленка, що розміщався на полі вище інших півзахисників калайдинчан). Так можливості були в Сергія Гайдука (удар зі штрафного з небезпечної позиції поруч з воротами та ефектний удар грудьми після навісу з близької відстані-праворуч правої стійки), Дмитра Нечипоренка (прохід по центру) та в нападника Ротая. Саме Олег Ротай мав достроково знімати питання про результат гри, та в контратаці з льоту пробив правою ногою по сильно намокшому м'ячу вище не лише воротаря (що вийшов з воріт майже до лінії штрафного майданчика), а й воріт.
Безумовно ще одною причиною не надто ефектного та технічного футболу з боку провідних футбольних колективів Лубенського району була негода (дощ що все посилювався), та не вдало підібраний ігровий м’яч. Сфера, запропонована господарями та погоджена з суддею скоро намокла, тож грати нею було не максимально зручно (ще в першому таймі м’яч було змінено на аналогічний, та і він швидко вбрав у себе вологу…).
Неймовірну самовіддачу продемонстрували гравці обох команд. В складі калайдинчан, на мою думку, варто відмітити гру Андрія Голубенка, що тільки відновився після травми. Він відіграв зустріч на позиції опорного півзахисника. Підстраховуючи партнерів, зенітівець на мокрому полі вдало провів з десяток підкатів, і лише одного разу (вже після того, як гравець заволодів м’ячем) сфера влучила в руку калайдинчанину, тож м’яч був повернутий господарям. Переважна більшість єдиноборств була виграна зенітівцем. Також добре попрацював у центрі поля Олександр Михайленко, в активі якого гольова передача. Гравець «Зеніта» більше інших відчував на собі грубість суперника, та щоразу знаходив у собі силу продовжувати грати до кінця і виборювати перемогу. Практично ідеально відіграв захист калайдинчан (особливо Олександр Гриценко та Євгеній Ігнатенко). Вклад кожного гравця в перемогу є значним. Ніхто не випадав з командною гри, всі зенітівці зіграли добре.
В складі «Сули» в ігровому плані гарну зустріч провів досвідчений Андрій Загоруйко, що постійно відкривався для передач партнерів та всіляко допомагав їм. Особливо в першому таймі активним та небезпечним попереду був капітан «Сули» Павло Куций, що діяв по всьому фронту атаки в першій половині зустрічі. В другому таймі в складі господарів помітно виділявся активністю Роман Романенко, що після забитого Юрієм Голубенком голу змінив позицію на полі. З флангу захисту він перемістився на лівий фланг півзахисту, граючи переважно на атаку.
Підсумки
Завдяки гостьовій вікторії в дербі «Зеніт» (Калайдинці) суттєво зміцнює свої лідируючі позиції. І тепер виключно від калайдинчан залежить, чи вдасться вчетверте (!!!) поспіль здобути золоті медалі районної першості. Можливо про це говорити зарано (адже попереду все друге коло змагань), але шанси є високими. Все вирішиться на футбольних полях Лубенщини. Грайте в футбол!
Юрій Даниленко, https://vk.com/zenitkalaiduntsi
|
